Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упередження (мінімізації) негативного впливу на стабільність банківської системи

2 комментария
Проект вноситься народними депутатами України

Риженков О.М.
Мартиняк С.В.
Фурсін І.Г.
Єдін О.Й.
Клімов Л.М.
Бєлькова О.В.
Дзензерський Д.В.


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України
  щодо упередження (мінімізації) негативного впливу
 на стабільність банківської системи

Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1.    У Законі України “Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 29, ст. 238 з наступними змінами):



1)    статтю 1 доповнити визначенням термінів такого змісту (в алфавітному порядку):

“грошово-кредитний ринок – сукупність правовідносин між учасниками грошово-кредитного ринку щодо купівлі, продажу, обміну, залучення та розміщення грошових коштів як у грошовій одиниці України, так і в іноземній валюті”;

“міжбанківський кредитний ринок – сукупність правовідносин між банками щодо залучення і розміщення ними грошових коштів як у грошовій одиниці України, так і в іноземній валюті”;

“учасники грошово-кредитного ринку – фінансові установи, які діють відповідно до законодавства України, та їх клієнти”;

2)    статтю 7 після пункту 222 доповнити новим пунктом 223 такого змісту:

“223) застосовує санкції до фінансових установ за маніпулювання на грошово-кредитному ринку;”;

3) пункт 2 частини першої статті 42 викласти у такій редакції:

“2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на умовах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку;”;

4) статтю 55 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

“Національний банк України, у разі зменшення загального обсягу вкладів (депозитів) по банківській системі на п’ять  і більше відсотків у строк до шести календарних місяців, має право визначати тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками, у тому числі особливості підтримання ліквідності банків, застосування економічних нормативів, формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями, запроваджувати обмеження на діяльність банків, визначену статтею 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність.”;

5)    частину четверту статті 56 викласти у такій редакції:

“Нормативно-правові акти Національного банку набирають чинності з дня  їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачено в самому акті. Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань - “Офіційному віснику України”, газетах “Урядовий кур'єр” та “Голос України”, або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.”;

6) після статті 61 доповнити статтями 62 та 621 такого змісту:

“Стаття 62. Маніпулювання на грошово-кредитному ринку

Фінансовим установам забороняється вчиняти дії, що є маніпулюванням на грошово-кредитному ринку.

Маніпулюванням на грошово-кредитному ринку є:

1) здійснення (намагання здійснити)  фінансовою установою операцій з торгівлі іноземною валютою, внаслідок яких курс гривні до іноземної валюти, попит, пропозиція чи об’єм торгівлі іноземною валютою відхилилися від рівня чи підтримувалися на рівні, що суттєво відрізняється від рівня, який би сформувався без таких операцій.

2) поширення фінансовою установою завідомо неправдивої інформації через засоби масової інформації, мережу Інтернет або будь-якими іншими способами, внаслідок чого курс гривні до іноземної валюти, попит та/або пропозиції іноземної валюти, обсяг торгівлі нею, процентні ставки, попит, пропозиція або обсяг угод на міжбанківському кредитному ринку відхилилися від рівня чи підтримувалися на рівні, що суттєво відрізняється від рівня, який би сформувався без поширення такої інформації;

3) неодноразове невиконання фінансовою установою зобов’язань за угодами з купівлі-продажу іноземної валюти, укладеними протягом дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених угод спричинило суттєве відхилення курсу гривні до іноземної валюти від рівня, що мав би сформуватися без укладання зазначених угод;

4) здійснення банками операцій на міжбанківському кредитному ринку, які не мають економічного сенсу чи подання заявки на укладення угоди на міжбанківському кредитному ринку без подальшого укладання такої угоди, що призвело до суттєвого відхилення процентних ставок, від рівня, який би сформувався без здійснення таких операцій чи подання відповідних заявок.

Дії, що вчиняються Національним банком та органами державної влади, пов’язані з виконанням покладених на них законами України повноважень, не є маніпулюванням на грошово-кредитному ринку.

Стаття 621. Відповідальність за маніпулювання на грошово-кредитному ринку

Національний банк, за маніпулювання на грошово-кредитному ринку, має право застосувати до банків заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а також обмежувати їх діяльність на міжбанківському валютному ринку.

Національний банк, за маніпулювання на грошово-кредитному ринку, має право накладати на небанківські фінансові установи штраф у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також позбавляти їх генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.”;

7) статтю 73 доповнити новою частиною такого змісту:

“Частини перша та друга цієї статті не поширюються на банки, які віднесені до категорії неплатоспроможних та виводяться Фондом з ринку відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

2. У Законі України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 5-6, ст. 30 з наступними змінами):

1)    у статті 2 визначення терміну “системоутворюючий банк” замінити визначенням терміну  “системно важливий  банк” у такій редакції:

“системно важливий  банк – банк, який відповідає критеріям, встановленим Національним банком України, діяльність якого впливає на стабільність банківської системи;”;

2)    у статті 4:

а) після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

       “Національний банк України визначає системно важливі банки відповідно до таких критеріїв: розміру банку, ступеня фінансових взаємозв’язків, напрямів діяльності”.

У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою;

б) друге речення частини шостої після слів “нагляду за” доповнити словами “системно важливим банком,”;

3) у статті 30:

а) у пункті 4 частини другої слово “рахунок” замінити словом “рахунки”;

б) у частині четвертій слово “додаткового” замінити словом “регулятивного”;

4) у частині першій статті 31 цифру “120” замінити цифрою “500”;
   
5) у статті 32:
   
а) назву статті після слова “формування” доповнити словами “та збільшення”;

б) доповнити новими частинами такого змісту:

“У разі зменшення загального обсягу вкладів (депозитів) по банківській системі на п’ять і більше відсотків у строк до шести календарних місяців за рішенням Національного банку України запроваджується/скасовується спрощена процедура щодо реєстрації випуску акцій, погодження змін до статуту Національним банком України, державної реєстрації змін до статуту. Відповідно до спрощеної процедури:

дата подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту банку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є датою реєстрації випуску акцій;

дата подання змін до статуту банку відповідно на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається датою погодження їх Національним банком України та реєстрації державним реєстратором;

дата подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається реєстрацією випуску акцій банку.
Дата подання належних документів до Національного банку України, державного реєстратора, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначається за відміткою відповідного державного органу про прийняття документів (реєстраційним індексом).
Антимонопольний комітет України у випадках, передбачених частиною сьомою цієї статті, надає висновок та/або дозвіл на концентрацію не пізніше п’яти робочих днів з дня подання банком відповідних документів.”;

6) у статті 35:

а) у частині четвертій слова “коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів та коефіцієнт” замінити словами “нормативу достатності основного капіталу, коефіцієнту співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів та коефіцієнту”;

б) частину шосту доповнити словами “та/або нормативу достатності основного капіталу”;

7) частину другу статті 39 доповнити пунктом 10 такого змісту:
   
“10) затверджує план відновлення діяльності банку.”;
   
8) статтю 44 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

“Системно важливий банк, з урахуванням напрямів своєї діяльності та притаманних їй ризиків, зобов’язаний розробити план відновлення діяльності банку.”;

9) у статті 58:

а) частину другу після слів “у разі” доповнити словами “прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків,”;

б) доповнити новою частиною такого змісту:

“Керівники банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку), контролери та інші власники  істотної участі в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або витрат банку, які пов’язані з виведенням такого банку з ринку, та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, несуть відповідальність всім своїм майном.”;

10) у частині першій статті 73:

абзац перший після слів “інших кредиторів банку” доповнити словами “маніпулювання на грошово-кредитному ринку, застосування іноземними державами/міждержавними об’єднаннями/міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи,”;

пункт 9 після абзацу третього доповнити новими абзацами такого змісту:

“банк та/або керівника банку за невиконання вимог куратора банку у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

власників істотної участі у банку за ненадання необхідної фінансової допомоги банку в рамках вжиття заходів з метою приведення діяльності проблемного банку у відповідність із вимогами законодавства у розмірі від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;”;

пункт 10 після слів “усунення порушення” доповнити словами “або скасування санкцій про які зазначено у абзаці першому цієї статті, ”;

після пункту 11 доповнити новим пунктом 111 такого змісту:

“111) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;”;

11) у статті 75:

а) у частині першій:

пункт 1 викласти у такій редакції:

“1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків:

щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п’ять і більше разів, та/або

значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів”;

пункт 2 викласти у такій редакції:

“2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані в строк з вини банку;”;

пункт 4 викласти у такій редакції:

“4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значень хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються:

за щоденними розрахунками – п’ять і більше разів;

щодекадно – два і більше разів”;

після пункту 4 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:

“5) обсяг негативно-класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 35 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;”.
 У зв’язку з цим пункт 5 вважати пунктом 6;

б) частину п’яту доповнити реченням такого змісту: “Власники істотної участі у банку зобов’язані у разі необхідності надати банку фінансову допомогу з метою приведення діяльності банку у відповідність із вимогами законодавства.”;

12) у статті 76:

а) частину першу доповнити новим пунктом 4 такого змісту:

“4) однократне грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері валютного регулювання, готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.”;

б) у частині третій слова “віднесеним до категорії неплатоспроможних” замінити словами “у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація”;

в) частину четверту викласти у такій редакції:

“Національний банк України поновлює банківський нагляд за банком у день отримання рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення повноважень куратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв’язку з приведенням діяльності банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності”.

3. У Законі України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 2012, № 50, ст.564 з наступними змінами):

1) у статті 2:

пункт 2 викласти у такій редакції:

“2) виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;”;

після пункту 5 доповнити новим пунктом 51 такого змісту:

“51) кошти, розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, – це кошти, розміщені на вклад:

що не відповідає умовам публічного договору;

на більш сприятливих  договірних умовах за рішенням окремих посадових осіб банку та/або органів управління банку, які не наділені повноваженнями на встановлення таких індивідуальних умов договору;”;

пункт 7 викласти у такій редакції:

“7) недоступність вкладів - неможливість отримання вкладником під час виведення неплатоспроможного банку з ринку вкладу, включаючи відсотки за ним, протягом семи робочих днів з дня закінчення строку дії договору (або з дня запровадження тимчасової адміністрації, якщо договір закінчився до цієї дати) або з дня вимоги (за вкладами на вимоги, за поточними чи картковими рахунками), здійсненої протягом тимчасової адміністрації;”

у пункті 9 слова “номінальним власником і управителем акцій” замінити словами “єдиним акціонером”;

пункт 11 після слів “від неплатоспроможного банку” доповнити словами “частину або всі”;

у пункті 13 слова “контрольного пакета акцій (паїв)” виключити;

після пункту 15 доповнити новим пунктом 151 такого змісту:

“151) спеціалізована установа – юридична особа, створена Фондом з метою передачі їй активів та зобов’язань неплатоспроможного банку у випадках та у порядку, визначеному цим Законом;”;

2) частину другу статті 3 доповнити реченням такого змісту: “Фонд є суб’єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, меті його діяльності.”;

3) у частині другій статті 4:

після пункту 3 доповнити новим пунктом 31 такого змісту:

“31) здійснює випуск облігацій/видачу фінансових векселів у порядку та за напрямами розміщення, визначеними у цьому Законі;”;

у пункті 9 слова “щодо дотримання законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб” замінити словами “відповідно до цього Закону”;

у пункті 10 слова “приймаючому банку” замінити словами “банку відповідно до цього Закону”;

пункт 11 після слова “здійснює” доповнити словами “аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їх діяльності та”;

доповнити новими пунктами 12-14 такого змісту:

“12) надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації;

13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону;

14) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду.”;

4) у частині третій статті 7 слова “в газетах “Урядовий кур'єр”, “Голос України” не пізніше” замінити словами “в газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України” не пізніше”;

5) у частині першій статті 9:

після пункту 6 доповнити новим пунктом 61 такого змісту:

“61) погоджує рішення виконавчої дирекції про випуск облігацій/видачу фінансових векселів Фонду та напрями їх розміщення;”;

у пункті 13:

слова “призначає та звільняє керівника служби внутрішнього аудиту, заслуховує та затверджує звіти” замінити словами “погоджує призначення та звільнення керівника”;

6) у статті 12:

а) у частині першій:

у пункті 12 слова “пропозиції щодо кандидатури” замінити словами “на погодження пропозиції щодо призначення/звільнення”;

доповнити новими пунктами 13 і 14 такого змісту:

“13) приймає рішення щодо майна, яке знаходиться у сфері управління Фонду;

14) приймає рішення про залучення кредитів від банку та іноземного кредитора з подальшим затвердженням цього рішення адміністративною радою Фонду.”;

б) у частині другій:

після пункту 1 доповнити новим пунктом 11 такого змісту:

“11) приймає рішення про здійснення випуску облігацій/видачу фінансових векселів, та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду. Такий випуск/видача можуть бути здійснені виключно з метою запозичень коштів Фондом або у випадках, визначених цим Законом;”;

доповнити новим пунктом 6 такого змісту:

“6) приймає рішення про перенесення строку сплати регулярного збору до Фонду у випадках, визначених цим Законом.”;

в) частину третю доповнити новим пунктом 7 такого змісту:

“7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунку з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.”;

г) у частині п’ятій:

після пункту 8 доповнити новим пунктом 81 такого змісту:

“81) приймає рішення про створення спеціалізованої установи;”;

у пункті 17 слово “оплату” замінити словами “надання цільової позики на покриття”;

7) частину першу статті 15 після слів “з посади” доповнити словами “за погодженням з”;

8) статтю 16 викласти у такій редакції:

“1. Для цілей цього Закону працівниками Фонду вважаються особи, які займають посади, передбачені штатним розписом.

2. Працівникам Фонду за переліком посад, який затверджується адміністративною радою Фонду, забороняється:

1) бути керівником, учасником або пов'язаною особою банку (крім перехідного банку);

2) отримувати позики, у тому числі кредити від банків, крім позик від Фонду;

3) перебувати у трудових відносинах з банками;

4) займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.

3. Працівники Фонду під час виконання покладених на Фонд функцій перебувають під захистом закону:

1) працівники Фонду не несуть відповідальність за будь-які дії або бездіяльність, якщо вони діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду;

2) образа працівника Фонду, опір його законним діям та/або вимогам, інші дії, що перешкоджають виконанню покладених на працівника Фонду функцій, погроза вбивством, насильством та/або знищенням чи пошкодженням його майна, а також погроза щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цією особою посадових обов'язків, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Майнова відповідальність Фонду, у тому числі за шкоду, заподіяну внаслідок професійної помилки його працівників, може бути застрахована Фондом.

Життя та здоров'я членів виконавчої дирекції Фонду та уповноважених осіб Фонду страхуються Фондом відповідно до законодавства, актів Фонду та договорів страхування.

Шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій та/або бездіяльності Фонду (його працівників), у тому числі шкода заподіяна внаслідок професійної помилки членів виконавчої дирекції Фонду та/або уповноважених осіб Фонду, відшкодовується згідно із законодавством та договорами страхування (у разі їх страхування).

4. Працівникам Фонду заборонено розголошувати інформацію з обмеженим доступом (у тому числі – банківську таємницю), яка стала відома їм у зв’язку з виконанням ними своїх посадових (службових) обов’язків, у тому числі і в разі припинення трудових відносин з Фондом, крім випадків, установлених законом.

5. Положення пунктів 1 та 2 частини третьої та частини четвертої цієї статті поширюються на консультантів та/або аудиторів, інших осіб, залучених Фондом та/або уповноваженою особою Фонду відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду до виконання функцій Фонду.”;

9) у статті 18:

а) після частини другої доповнити частиною третьою такого змісту:

“3. Фонд інформує громадськість про свою діяльність шляхом опублікування інформації на офіційному сайті Фонду в мережі Інтернет, проведення прес-конференцій, прес-клубів, виступів на радіо і телебаченні, прес-клубів, розміщення відео- та аудіо матеріалів, телерадіоорганізацією і на офіційному сайті Фонду та в інший спосіб.

З періодичністю, встановленою виконавчою дирекцією Фонду, Фонд проводить оцінювання рівня поінформованості громадськості.”.

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

б)  у частині четвертій:

у першому реченні слова “в газетах “Урядовий кур'єр” та “Голос України” перелік” замінити словами “в газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України” перелік”;

у другому реченні слова «зазначених газетах» замінити словами “одній із зазначених газет”;

10) у статті 19:

а) у частині першій:

після пункту 4 доповнити новим пунктом 41 такого змісту:

“41) кошти (у тому числі облігації внутрішньої державної позики), залучені Фондом шляхом випуску облігацій та/або видачі фінансових векселів Фонду;

пункт 10 замінити двома пунктами 10 та 101 такого змісту:

“10) доходи від цільової позики банку, наданої для  виконання зобов’язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої статті 36 цього Закону;

 101) доходи від цільової позики банку, наданої для оплати витрат, пов’язаних із здійсненням діяльності, передбаченої пунктом 2 частини шостої статті 36, пунктами 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону;”;

пункт 11 після слів «технічна допомога» доповнити словами «в грошовій або не грошовій формі»;

після пункту 11 доповнити новим пунктом 111 такого змісту:

“111) кредити, залучені від банків та іноземних кредиторів;”;

доповнити пунктами 13 та 14 такого змісту:

“13) доходи, отримані від надання позики на умовах субординованого боргу приймаючому банку;

14) гарантійні внески, перераховані учасниками відкритого конкурсу у випадках, передбачених цим Законом.”;

б) у частині третій слово “наступного” замінити словом “поточного”;

11) у частині другій статті 20:

у пункті 2 слова та цифри “пунктом 17 частини п’ятої статті 12” замінити словами та цифрами “частиною восьмою статті 39”;

після пункту 2 доповнити новим пунктом 21 такого змісту:

“21) погашення облігацій і виплати доходів за ними/сплати фінансових векселів, враховуючи витрати, пов’язані із їх випуском/видачею та розміщенням;”;

доповнити пунктами 7 - 10 такого змісту:

“7) надання цільової позики банку, для оплати витрат, пов’язаних із здійсненням діяльності банку, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону;

8) формування статутного капіталу перехідного банку, спеціалізованої установи;

9) надання фінансової допомоги у випадках, визначених цим Законом;

10) повернення гарантійних внесків, перерахованих учасниками відкритого конкурсу у випадках, передбачених цим Законом.”;

12) частину третю статті 22 доповнити новим абзацом такого змісту:

“У разі прийняття Національним банком України рішення про перенесення строків для подання звітності банками до Національного банку України, виконавча дирекція Фонду має право прийняти рішення про перенесення строку сплати регулярного збору до Фонду.”;

13) у статті 23:

а) частину першу викласти у такій редакції:

“Фонд має право прийняти рішення про встановлення спеціального збору до Фонду за настання умов, визначених частиною третьою статті 19 цього Закону або з метою погашення залучених кредитів.”;

б) доповнити частиною четвертою такого змісту:

“4. Учасник Фонду, визнаний на дату запровадження спеціального збору неплатоспроможним банком, та перехідний банк звільняються від сплати спеціального збору до Фонду.”;

14) статтю 25 викласти у такій редакції:

“Стаття 25. Кредитування Фонду та внесення державою коштів на безповоротній основі

1. Фонд звертається до Національного банку України за отриманням кредиту у разі виникнення тимчасового дефіциту ліквідності. Національний банк України приймає рішення про надання/ненадання кредиту, у тому числі шляхом відкриття кредитної лінії, Фонду на умовах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, не пізніше 5 робочих днів з дати отримання звернення Фонду.

2. Фонд  щорічно та щоквартально з щомісячним коригуванням проводить оцінку настання ризику суттєвого зменшення обсягу коштів Фонду відповідно до методики, визначеної Кабінетом Міністрів України.

За результатами оцінки у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду Фонд подає Міністерству фінансів України заявку на кредит (внесок на безповоротній основі) за рахунок державного бюджету України із зазначенням його розміру.

У разі відсутності у законі про Державний бюджет України на поточний рік бюджетних призначень у необхідному Фонду розмірі, Міністерство фінансів України в місячний строк з дня отримання заявки від Фонду розробляє і вносить до Верховної Ради України  відповідний законопроект, що включає пропозиції Фонду.

3. Фонд звертається за отриманням кредиту або внеску на безповоротній основі за рахунок державного бюджету України з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів, визначеного частиною третьою статті 19 цього Закону та за умови вичерпання можливостей поповнення коштів Фонду за рахунок інших джерел, визначених частиною першою статті 19 цього Закону.

Кредит або внесок на безповоротній основі можуть бути надані у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики.

4. На підставі закону України про  Державний бюджет України на відповідний рік та за умови настання обставин, передбачених у абзаці другому цієї частини, Міністерство фінансів України протягом 14 робочих днів з дня отримання заявки Фонду забезпечує  надання Фонду кредиту (внеску на безповоротній основі).

Обставинами, за яких  Міністерство фінансів України надає Фонду кошти/передає чи обмінює на фінансові векселі Фонду облігації внутрішньої державної позики, є:

з початку року обсяг коштів Фонду, що можуть бути використані Фондом на цілі, передбачені пунктами 1 і 4 частини другої статті 20 цього Закону, зменшується більше ніж на 70 відсотків;

або обсяг коштів Фонду становить 2,5 чи нижче відсотків від суми гарантованих Фондом коштів вкладників у межах суми відшкодування з урахуванням суми зборів з учасників Фонду, які мають надійти протягом поточного кварталу.”;

15) у статті 26:

а) у абзаці першому частини першої:

у другому реченні слова “прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та” виключити;

п’яте  речення виключити;

б) у частині четвертій

пункт 8 викласти у такій редакції:

“8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, в повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;”;

доповнити новим пунктом 10 такого змісту:

“10) за вкладами у банківських металах.”;

в) у частині п’ятій слова “прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та” виключити;

16) у статті 27:

а) у частині першій слово “прийняття” замінити словом “отримання”;

б) у частині другій слово “прийняття” замінити словами “отримання Фондом”;

в) у частині п’ятій:

слова “прийняття” замінити словами “отримання Фондом” по тексту;

слова “у газетах “Урядовий кур'єр”, “Голос України” та на своїй” замінити словами “у газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України” та на своїй”;

г) у частині шостій слово “прийняття” замінити словом “отримання Фондом”;

17) у статті 28:

частину другу доповнити словами “та/або національного оператора поштового зв’язку та/або іншим способом.”;

у частині третій слова “в газетах “Урядовий кур'єр”, “Голос України” та на своїй” замінити словами “в газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України” та на своїй”;

18) у частині першій статті 29 слова “момент ухвалення рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та переведення банку до Фонду для здійснення тимчасової адміністрації” замінити словами “день початку процедури виведення Фондом банку з ринку,  а також на суму нарахованого, але не сплаченого регулярного збору до Фонду.”;

19) у статті 31:

а) у частині першій слова “аудиторські висновки, регулярну звітність щодо залучених ним вкладів та сплати зборів до Фонду” замінити словами “звіт аудитора, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, що необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом”;

б) доповнити новою частиною третьою такого змісту:

“3. У разі прийняття Національним банком України рішення про перенесення строків для подання звітності банками до Національного банку України, Фонд має право рішенням виконавчої дирекції Фонду перенести строк для подання звітності до Фонду.”;

20) у статті 32:

а) у частині шостій слова “банків, віднесених Національним банком України до категорії проблемних” замінити словами “банків шляхом їх включення до складу інспекційної групи.”;

б) після частини шостої доповнити новою частиною сьомою такого змісту:
“7. У разі віднесення банку до категорії проблемних Фонд має право здійснювати позапланову перевірку такого банку з інших питань діяльності, ніж передбачені у частині першій цієї статті, перелік яких затверджується виконавчою дирекцією Фонду з метою збору інформації для підготовки проекту плану врегулювання проблемного банку у разі його віднесення до категорії неплатоспроможних.”.
У зв’язку з цим частини сьому та восьму вважати відповідно частинами восьмою та дев’ятою;
21) у статті 33:

а) частини першу – третю викласти у такій редакції:

“1. У разі порушення банками законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд адекватно вчиненому порушенню застосовує до банків адміністративно-господарські санкції у вигляді письмового застереження або штрафу, або розпорядження про усунення порушень законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

2. При накладенні Фондом на банк адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу застосовуються такі розміри санкцій:      

неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей банком Фонду, якщо подання таких відомостей вимагається цим законом та/або нормативно-правовими актами Фонду:
тягне за собою накладення на банк штрафу до 0,1 відсотка від розміру зареєстрованого статутного капіталу банку;

порушення банком порядку ведення бази даних про вкладників:
тягне за собою накладення на банк штрафу до 0,1 відсотка від розміру зареєстрованого статутного капіталу банку;

невиконання або несвоєчасне виконання банком рішень та/або нормативно-правових актів Фонду чи розпоряджень про усунення порушень:
тягне за собою накладення на банк штрафу в розмірі до 0,1 відсотка розміру зареєстрованого статутного капіталу банку.

Накладення Фондом на банк адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу не звільняє  банк від обов’язку усунути порушення.

3. За порушення, визначені частиною другої цієї статті, Фондом може бути застосована адміністративно-господарська санкція у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб.”;

б) після частини третьої доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

“4. Нормативно-правовими актами Фонду встановлюються критерії суттєвості порушень законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб для диференціації адміністративно-господарських санкцій та їх розмірів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті.”.

У зв’язку з цим частину четверту вважати частину п’ятою;

в) у частині п’ятій:

у абзаці першому слова “частинами першою – третьою” замінити словами “частиною першою”;

у абзаці другому слова “приймається постанова” замінити словами “направляється письмове застереження або приймається відповідна постанова або розпорядження про усунення порушень законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб”;

у абзаці сьомому слова та цифру “в 15-денний строк” замінити словами та цифрою “не пізніше 15-го робочого дня”;

22) у статті 34:

а) у частині другій слова “в газетах “Урядовий кур'єр”, “Голос України” замінити словами “в газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України”;

б) у частині четвертій:

слово “системоутворюючих” замінити словами “системно важливих”;

після першого речення доповнити новим другим реченням такого змісту: “За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця.”;

23) у статі 35:

а) у частині третій слова “близьких родичів” замінити словами “дружини (чоловіка), батька, мати, дітей, рідних братів і сестер”;

б) частину сьому викласти у такій редакції:

“7. За рахунок коштів Фонду підлягає страхуванню життя та здоров’я уповноваженої особи Фонду в її інтересах.”;

24) у статті 36:

а) у абзаці другому частини першої:

слова “одного дня після призначення уповноваженої особи Фонду керівники” замінити словами “15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники”;

після слів “трьох днів – передачу” доповнити словами “печаток і штампів”;

б) у частині четвертій слово “операційну” замінити словом “господарську”;

в) у частині п’ятій:

пункт 3 викласти у такій редакції:

“3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку;”;

доповнити пунктом 5 такого змісту:

“5) нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед кредиторами”;

г) у частині шостій:

пункт 1 викласти у такій редакції:

“1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, та в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;”;

після пункту 1 доповнити новим пунктом 11 такого змісту:

“11) сплати регулярного збору до Фонду;”;

у пункті 2 слово “операційної” замінити словом “господарської”;

після пункту 3 доповнити пунктами 4 - 6 такого змісту:

“4) виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, тощо;

     5) здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, які надійшли на їх рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації;

     6) здійснення купівлі – продажу валюти фізичними та юридичними особами для погашення ними зобов’язань за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обов’язкового продажу валюти”;

у абзаці другому цифри “2 і 3” замінити цифрами “11-4”;

абзац третій доповнити реченням такого змісту: “Виплати за такими зобов’язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше 1 місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків – не пізніше 2 місяців.”;

ґ) доповнити новою частиною сьомою такого змісту:

“7. Кошти, що надійшли протягом тимчасової адміністрації до неплатоспроможного банку, у разі неможливості встановити належного отримувача, мають бути повернуті банку, через який ініціювався переказ, у порядку, встановленому законодавством.”

У зв’язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою;

25) у частині другій статті 37:

а) пункт 4 замінити двома пунктами такого змісту:

“4) розривати в односторонньому порядку будь-які договори за участю банку, які є непотрібними для банку. Ознаки, за якими договори визнаються непотрібними, встановлюються актами Фонду;

41) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії по застосуванню наслідків нікчемності договорів;”;

б) пункт 7 викласти у такій редакції:

“7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів тощо) в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;”;

в) у пункті 9 слово “звільняти” замінити словами “приймати на роботу, звільняти з роботи”;

26) частини другу - п’яту у статті 38 замінити частинами другою - сьомою такого змісту:

“2. Протягом тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними на підставах, визначених частиною третьої цієї статті.

3. Правочини (в тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк виконав майнові зобов’язання раніше встановленого терміну (закінчення встановленого строку);

3) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

4) банк здійснив відчуження/передав у користування або придбав/отримав у користування майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами нижчими або вищими від звичайних (де оплата на 20 і більше відсотків відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком) або має здійснити такі дії в майбутньому;

5) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

6) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) із забезпечення виконання грошових вимог;

7) кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), які прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), які прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) правочин (у тому числі договори) з пов’язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

4. Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації, припиняє в односторонньому порядку дію договорів шляхом надсилання повідомлення другій стороні. Договір є припиненим з дня отримання листа про його припинення або з через 7 днів з дня відправлення повідомлення про його припинення за місцезнаходженням/місце проживанням другої сторони;
2) вживає заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

5. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

6. Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

7. Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов’язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов’язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов’язань неплатоспроможного банку:

1) готівки у касі та матеріальних цінностей у сховищі банку;

2) заборгованості за кредитами перед банком, у тому числі наявності забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами;

3) заборгованості за цінними паперами перед банком;

4) заборгованості за зобов’язаннями банку перед кредиторами;

5) вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю (у тому числі наявності забезпечення виконання зобов’язань за такою заборгованістю).”;

27) у статті 39:

а) у абзаці першому частини другої слова “нормативно-правовими” виключити;

б) доповнити новими частинами восьмою та дев’ятою такого змісту:

“8. З метою підготовки плану врегулювання неплатоспроможного банку, у тому числі для розрахунку потенційно можливих грошових коштів, що можуть бути отримані від реалізації майна неплатоспроможного банку, Фонд та/або уповноважена особа Фонду має право залучати суб’єктів оціночної діяльності, аудиторів, інших осіб за рахунок коштів Фонду.

9. У разі виконання плану врегулювання, який передбачає виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 4 або 5 частини другої цієї статті, виконавча дирекція Фонду може прийняти рішення про передачу залишків активів, які потенційно можуть бути реалізовані, та зобов’язань спеціалізованій установі. Решта активів списується уповноваженою особою Фонду або передається іншим організаціям у порядку здійснення благодійної діяльності. У цьому разі тимчасова адміністрація припиняється, а процедура ліквідації неплатоспроможного банку триває не більше 3 місяців.

Протягом ліквідації банку уповноважена особа Фонду вживає виключно заходів для збереження документів та припинення банку як юридичної особи. Проведення інвентаризації та інших дій від уповноваженої особи Фонду не вимагається.

Спеціалізована установа зобов’язана вжити заходів до продовження погашення заборгованості кредиторів неплатоспроможного банку за рахунок отриманих активів.

У разі, якщо по закінченню трьох років з дати передачі активів та зобов’язань такі активи було неможливо реалізувати, вони списуються та/або передаються спеціалізованою установою іншим особам у порядку благодійної діяльності, а вимоги, не задоволені за недостатністю активів неплатоспроможного банку, вважаються погашеними, про що повідомляється Фонд.”;

28) після статті 39 доповнити статтею 391 такого змісту:

“Стаття 391. Особливості проведення Фондом відкритого конкурсу з метою виведення неплатоспроможного банку з ринку

1. Порядок проведення Фондом відкритого конкурсу з метою виведення неплатоспроможного банку з ринку одним із способів, визначених пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, встановлюється актами Фонду.

2. Для участі у відкритому конкурсі учасник конкурсу вносить на рахунок Фонду гарантійний внесок у розмірі, визначеному виконавчою дирекцією Фонду умовами конкурсу для конкретного банку.

 3. Фонд повертає учаснику відкритого конкурсу, якого визнано переможцем, гарантійний внесок після виконання ним умов відповідного договору (договору переведення боргу та договору про відступлення права вимоги, договору купівлі-продажу акцій, договору купівлі-продажу акцій перехідного банку).

4. Фонд повертає учасникам відкритого конкурсу, які не визнані його переможцями, гарантійні внески протягом трьох робочих днів після визначення Фондом переможця конкурсу.

5. Подання на відкритий конкурс однієї пропозиції щодо способу виведення неплатоспроможного банку з ринку не є підставою для визнання відкритого конкурсу таким, що не відбувся.”;

29) частину дев’яту статті 40 викласти у такій редакції:

“9. Фонд зобов’язаний повідомити боржників і кредиторів про передачу активів і зобов’язань приймаючому банку шляхом розміщення узагальненої інформації на офіційних сайтах Фонду, неплатоспроможного банку, приймаючого банку в мережі Інтернет. Кожний боржник та/або кредитор може отримати інформацію щодо себе у приміщенні неплатоспроможного та приймаючого банку.”;

30) статтю 41 викласти у такій редакції:

“Стаття 41. Особливості продажу неплатоспроможного банку

1. Уповноважена особа Фонду відповідно до плану врегулювання здійснює продаж неплатоспроможного банку інвестору згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду.

2. Інвестор має відповідати вимогам, встановленим Законом України “Про банки і банківську діяльність” та нормативно-правовими актами Національного банку України і Фонду.

Продаж неплатоспроможного банку уповноваженою особою Фонду інвестору потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій.

Отримання інвестором погодження Національного банку України набуття або збільшення істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій здійснюється у спрощеному порядку, встановленому Національним банком України та Антимонопольним комітетом України відповідно.

 3. З дня затвердження плану врегулювання, яким передбачено продаж неплатоспроможного банку інвестору:
1) уповноважена особа Фонду відповідно до закону набуває права розпорядження акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є учасником банку, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв);

2) уповноважена особа Фонду зобов'язана прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу, визначення нової номінальної вартості акцій банку та/або про деномінацію акцій банку в разі, якщо розмір регулятивного капіталу банку є меншим за розмір статутного капіталу банку. У разі від'ємного розміру регулятивного капіталу статутний капітал банку вважається таким, що дорівнює 1 гривні;

3) учаснику банку забороняється розпоряджатися акціями (паями) банку у будь-який спосіб, у тому числі шляхом їх відчуження, передачі в забезпечення чи управління. Відомості про таке обтяження акцій на вимогу уповноваженої особи Фонду мають бути внесені до системи обліку прав власності на акції в депозитарній системі;

4) будь-які правочини, вчинені учасниками банку всупереч вимогам цієї статті, є нікчемними.

4. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж неплатоспроможного банку інвестору, визначеному за результатами проведення конкурсу (аукціону) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

5. Продаж банку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу акцій (паїв) банку.

У договорі має бути передбачено:

1) обов'язок інвестора у визначені терміни здійснити заходи з приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність із вимогами законодавства України;

2) умову щодо розірвання договору в разі невиконання інвестором обов'язку здійснити капіталізацію банку та/або вжити інших заходів для відновлення платоспроможності і стабілізації діяльності банку;

3) штрафні санкції за неналежне виконання інвестором умов договору;

4) умови щодо неповернення Фондом гарантійного внеску інвестору у разі невиконання інвестором умов цього договору.

Інвестор до укладення договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку зобов’язаний надати до Фонду план заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства.

6. Ціна продажу неплатоспроможного банку визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Кошти від продажу неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

7. Договір купівлі-продажу акцій, укладений уповноваженою особою Фонду і інвестором, є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції в депозитарній системі. Інвестор має повідомити Фонд про реєстрацію прав власності на акції в депозитарній системі протягом одного дня з дня настання таких фактів.

8. Продаж банку відповідно до цієї статті здійснюється без необхідності отримання згоди учасників чи будь-якого іншого погодження умов та порядку продажу акцій (паїв) банку інвестору. Уповноважена особа Фонду, Фонд та інвестор звільняються від вимоги щодо відшкодування збитків, пов'язаних із продажем неплатоспроможного банку.

9. Інвестор зобов’язаний привести діяльність банку у відповідність до вимог банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності у строк до одного місяця з дня укладення договору купівлі-продажу.

10. Фонд наступного дня після реєстрації прав власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі припиняє тимчасову адміністрацію у такому банку.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором умов договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду здійснює свої функції, передбачені цією частиною, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення.

Куратор Фонду має право призупиняти, припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються неплатоспроможним банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій (паїв), без згоди керівників, органів управління та контролю неплатоспроможного банку, а також контролює відповідність всіх операцій неплатоспроможного банку вимогам законодавства.

Законні вимоги куратора Фонду є обов’язковими до виконання інвестором, органами управління та контролю неплатоспроможного банку, а також працівниками такого банку.

Куратор Фонду підзвітний виконавчій дирекції Фонду.

Інвестор і органи управління та контролю неплатоспроможного банку є підзвітними куратору Фонду та надають йому будь-яку інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

11. Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цією статтею функцій:

такий банк діє у відповідності до плану його врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, встановлені у частинах п’ятій та шостій статті 36 цього Закону;

запроваджується спрощена процедура щодо реєстрації випуску акцій, погодження змін до статуту Національним банком України, державної реєстрації змін до статуту.

Відповідно до спрощеної процедури:

дата подання рішення про капіталізацію банку та змін до статуту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є датою реєстрації випуску акцій;

дата подання змін до статуту банку відповідно на погодження Національному банку України та реєстрацію державному реєстратору вважається датою погодження їх Національним банком України та реєстрації державним реєстратором;

дата подання документів для реєстрації випуску акцій банку вважається датою реєстрації випуску акцій.

12. Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності Фонд  повідомляє Національний банк України про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Фонд надає Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки і підготовки обґрунтованих висновків.

Національний банк України проводить інспекційну перевірку неплатоспроможного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність її проведення.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у неплатоспроможному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.”;

31) після статті 41 доповнити статтею 411 такого змісту:

“Стаття 411. Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави

1. Держава в особі Міністерства фінансів України або в особі банку, у якому держава володіє часткою понад 75 % (крім санаційного банку) (далі – державний банк), має право брати участь у виведенні з ринку неплатоспроможного банку, який відповідає критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Виведення неплатоспроможного банку з ринку за участі держави здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та/або за рахунок коштів державного банку.

2. Рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку приймає Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку за пропозицією Національного банку України, у якій зазначається мінімальний необхідний обсяг участі держави в капіталізації неплатоспроможного банку.

3. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку за участі Міністерства фінансів або державного банку, копія такого рішення має бути подана до Фонду не пізніше кінця дня, у якому було запроваджено тимчасову адміністрацію такого неплатоспроможного банку. Після отримання такого рішення Кабінету Міністрів України у зазначені строки Фонд починає здійснення всіх процедур щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, без пошуку інших інвесторів.

4. Держава в особі Міністерства фінансів України або в особі державного банку може брати участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку як шляхом внесення коштів, так і  шляхом обміну акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку або державного банку, що бере участь у виведені неплатоспроможного банку з ринку, на облігації внутрішньої державної позики.

5. Міністерство фінансів України та державний банк вважаються кваліфікованими інвесторами та такими, що відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами Фонду, з дня подання ними до Фонду заявки про намір взяти участь у виведенні неплатоспроможного банку з ринку.

Продаж неплатоспроможного банку Міністерству фінансів України або державному банку не потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій..”;

32) у статті 42:

а) у частині першій слова “шляхом виділу” замінити словами “із передачею йому”;

б) частину одинадцяту доповнити новими абзацами такого змісту:

“Продаж перехідного банку інвестору потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій.

Отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій здійснюється у спрощеному порядку, встановленому Національним банком України та Антимонопольним комітетом України відповідно.”;

в) абзац перший частини дванадцятої доповнити реченням такого змісту: “До перехідного банку додатково може бути передана частина або всі активи та зобов’язання іншого неплатоспроможного банку відповідно до його плану врегулювання.”;

г) частину п’ятнадцяту доповнити новим абзацом такого змісту:

“Інвестор до укладення договору купівлі-продажу акцій перехідного банку зобов’язаний надати до Фонду план заходів з приведення перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності.”;

ґ) абзац другий частини двадцятої замінити двома абзацами такого змісту:

“Якщо протягом трьох місяців від дня його утворення перехідний банк не продано інвестору, Фонд не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію перехідного банку.

Національний банк України приймає рішення, зазначені у цій статті, не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.”;

д) частину двадцять першу викласти у такій редакції:

“21. Після реєстрації прав власності на акції такого банку в депозитарній системі, Фонд припиняє керівництво в такому банку.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором договору купівлі-продажу акцій перехідного банку призначає з числі своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду здійснює свої функції, передбачені цією частиною, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення.

Куратор Фонду має право призупиняти, припиняти, обмежувати будь-які операції, що здійснюються перехідним банком, крім заборони використання в банку права голосу придбаних акцій, без необхідності отримання на це згоди керівників, органів управління та контролю перехідного банку, а також контролює відповідність всіх операцій перехідного банку вимогам законодавства.

Вимоги куратора Фонду є обов’язковими до виконання інвестором, керівниками, органами управління та контролю перехідного банку, а також працівниками такого банку.

Куратор Фонду підзвітний виконавчій дирекції Фонду.

Інвестор, керівники, органи управління та контролю перехідного банку є підзвітними куратору Фонду та надають йому будь-яку інформацію, у тому числі інформацію з обмеженим доступом.

Протягом строку виконання куратором Фонду передбачених цією статтею функцій такий банк діє у відповідності до плану врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, визначені у частинах п’ятій та шостій статті 36 цього Закону.

Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності куратор Фонду повідомляє Національний банк України про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Банк надає Національному банку України необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки і підготовки обґрунтованих висновків.

Національний банк України проводить інспекційну перевірку неплатоспроможного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання Національним банком України повідомлення Фонду про необхідність її проведення.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки Національного банку України, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності та повідомляє про прийняте рішення Національний банк України.”;

е) доповнити двома новими частинами такого змісту:

“22. Фонд може також створювати перехідний банк з такими особливостями та за умов, що:

такий спосіб виведення є найменш витратним для Фонду;

до перехідного банку передається частина або всі активи та зобов’язання неплатоспроможного банку без надання фінансової підтримки з боку Фонду;

сума переданих перехідному банку активів та зобов’язань неплатоспроможного банку є тотожними, а зобов’язання неплатоспроможного банку, що гарантуються Фондом, не можуть бути передані частково;

перехідному банку не передаються кредити неплатоспроможного банку, надані ним своїм пов’язаним особам;

Фонд має право збільшити статутний капітал перехідного банку до розміру, встановленого банківським законодавством для створення банку.

Передумови створення такого банку встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

До перехідного банку додатково можуть передаватися частина або всі активи та зобов’язання інших системо важливих банків, а за окремим рішенням виконавчої дирекції – інших банків, що не належать до категорії системо важливих, на підставі їх планів врегулювання у порядку та за умов, визначених цією частиною.

 Фонд зобов'язаний здійснити продаж перехідного банку протягом року з дня його створення. За наявності обґрунтованого підстав цей строк може бути продовжений виконавчою дирекцію Фонду до одного року.

Якщо протягом зазначених у цій частині строків перехідний банк не продано інвестору, Фонд не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку.

Національний банк України приймає рішення по відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

23. Фонд як власник перехідного банку не несе відповідальності за нанесення збитків, моральної шкоди або інших збитків кредиторам такого банку, а також за дії або бездіяльність, що були здійсненні відповідно до плану врегулювання неплатоспроможного банку.
Фонд зобов’язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного. Фонд зобов’язаний забезпечити відповідне корпоративне управління, звітність та контроль, а також безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов’язань перехідного банку до дня його продажу.”;

33) у статті 43:

а) статтю по тексту після слів “приймаючому” доповнити словами “або перехідного”;

б) перше речення частини першої через кому доповнити словами “у тому числі шляхом видачі фінансових векселів”;

в) після частини другою доповнити новою частиною 21 такого змісту:

“21. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом передачі частини або всіх активів та зобов’язань приймаючому або перехідному банку Фонд може надати такому банку фінансову підтримку у вигляді позики на умовах субординованого боргу. Позика на умовах субординованого боргу є платною (ставка не нижче облікової ставки Національного банку України) та строковою.
Розмір позики на умовах субординованого боргу, наданої Фондом приймаючому або перехідному банку, не може перевищувати загального розміру вкладів, що гарантуються Фондом та передані неплатоспроможним банком такому приймаючому банку.”;

34) у частині п’ятій статті 44 слова “системоутворюючих банків - на строк до двох років” замінити словами “системно важливих банків - на строк до двох років, з можливістю повторного продовження на строк до одного року”;

35) у частині другій статті 45 слова “у газетах “Урядовий кур'єр”, “Голос України” не пізніше” замінити словами “у газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України” не пізніше”;

36) у статті 46:

а) у частині другій:

пункт 1 доповнити реченням такого змісту: “Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.”;

пункт 4 через кому доповнити словами “а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку”;

після пункту 4 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:

“5) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;”.

У зв’язку з цим пункти 5-7 вважати відповідно пунктами 6-8;

б) частину третю викласти у такій редакції:

“3. Під час здійснення ліквідації у банка не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.”;

в) у частині четвертій слова “трьох днів з дня призначення уповноваженої особи Фонду” замінити словами та цифрою “15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду.”;

37) у частині першій статті 48:

а) пункт 4 після слів “акцептованих вимог кредиторів” доповнити словами у дужках “вносить зміни до нього”;

б) пункт 5 після слів “перед банком та” доповнити словами “пошуку, виявлення,”;

38) у статті 49:

а) у частині третій слово “підлягає” замінити словами “та зміни до нього підлягають”;

б) частину п’яту викласти у такій редакції:

“5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку у доступному для відвідувачів місці”;

39) у статті 50:

а)  частину другу викласти у такій редакції:

“2. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також індивідуально визначене майно та майнові права, що належить банку на підставі речових прав (ліцензії, гудвіл тощо).

Кошти, що залишились після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем (здійсненням правочинів за участі банку) предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

За наявності у складі майна банку майна, виключеного з обороту, уповноважена особа Фонду зобов’язана передати його відповідним особам в установленому порядку.

Уповноважена особа Фонду, виявивши частку, яка належить банку в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Майно, щодо якого банк є користувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.”;

б) перше речення частини третьої замінити двома реченнями такого змісту: “Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб’єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом.”;

в)  частину п’яту викласти у такій редакції:

“5. Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” та “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”.

Активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій,  не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про іпотечні облігації”.

Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення.”;
     
40) частини четверту – п’яту статті 51 замінити частинами четвертою – тринадцятою такого змісту:

“4. Порядок продажу майна банку під час проведення ліквідаційної процедури визначається і регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Майно банку (пули активів) може бути реалізоване такими способами:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) на закритих торгах (щодо об’єктів цивільних прав обмежених в обороті);

3) шляхом відступлення права вимоги за кредитами іншим установам;

4) шляхом відчуження на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

5) продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною, з урахуванням вимог законодавства. Вибраний спосіб затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Уповноважена особа Фонду організовує проведення торгів (аукціону) з продажу активів банку з урахуванням вимог цього Закону.

5. На відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися:

1) основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо);

2) відокремлений підрозділ банку як частина цілісного майнового комплексу;

3) дебіторська заборгованість.

Уповноважена особа Фонду має право самостійно проводити торги на аукціоні або закритих торгах відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону або закритих торгів не може бути заінтересованою особою стосовно банку.

6. Майно банку, щодо обігу (обороту) якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

7. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж цінних паперів (у тому числі похідних цінних паперів) через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між уповноваженою особою Фонду і торговцем цінними паперами.

8. Уповноважена особа фонду здійснює продаж майна банку у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, уповноважена особа Фонду здійснює продаж майна банку частинами.

9. Уповноважена особа Фонду може здійснювати безпосередній продаж фізичним та/або юридичним особам таких активів банку:

1) основних засобів, залишкова вартість яких не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на дату продажу, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо уповноваженою особою Фонду або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

2) не проданих на аукціоні;

3) не проданих на організованих місцях продажу (біржах, у торговельних посередників тощо);

4) акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

10. Уповноважена особа Фонду здійснює продаж валютних цінностей фізичним та юридичним особам за ринковою вартістю.

11. Реалізація малоцінних та швидкозношувальних предметів, основних засобів, необоротних активів банку тощо, балансова вартість яких за відповідної групою складає менше 10 мінімальних заробітних плат, здійснюється без їх оцінки суб’єктом оціночної діяльності. Реалізація таких активів здійснюється шляхом проведення конкурсу (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу або безпосередньо юридичній або фізичній особі.

12. Активи банку, що залишилися на кінець процедури ліквідації банку, у разі незадоволення вимог усіх черг кредиторів банку, реалізуються уповноваженою особою Фонду шляхом проведення конкурсу (аукціону) без обмеження мінімальної ціни продажу.

13. Вимоги банку за кредитним операціями, цінними паперами, що куплені банком, дебіторськими зобов’язаннями,  погашення яких за результатами аналізу документів уповноваженою особою Фонду складає менше 5%, списуються уповноваженою особою Фонду з балансу банку.”;

41) частини п’яту та шосту статті 52 викласти у такій редакції:

“5. Уповноважена особа Фонду має право звернутися до контролерів, керівників банку та інших власників істотної участі з вимогою про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку, які не погашені за недостатністю майна банку. У разі невиконання вимоги  у строк, встановлений Фондом, Фонд має право звернутися до суду.

6. У разі якщо після закінчення строку ліквідації залишилися нереалізованими активи банку і їх реалізація не вбачається за можливе, уповноважена особа Фонду (навіть за наявності незадоволених вимог кредиторів) здійснює списання таких активів або передає їх благодійним організаціям у порядку здійснення благодійництва.”;

42) після статті 52 доповнити двома статтями 521 та 522 такого змісту:

“Стаття 521. Збереження документів

1. Уповноважена особа Фонду забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово-господарських, документів неплатоспроможного банку протягом ліквідаційної процедури.

2. До завершення ліквідації неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України.

3. Національний банк України зобов’язаний прийняти документи неплатоспроможного банку на зберігання по мірі їх подання уповноваженою особою Фонду.

Стаття 522. Спеціалізована установа

1. Спеціалізована установа створюється Фондом у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний капітал спеціалізованої установи утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Виключним видом діяльності спеціалізованої установи є вжиття заходів для розрахунку з кредиторами неплатоспроможного банку за рахунок активів (майна) такого банку, переданого їй у порядку, встановленому цим Законом.

На спеціалізовану установу не поширюються вимоги. встановлені Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про інститути спільного інвестування».

Спеціалізована установа звітує Фонду за формами, у порядку та у строки, встановлені Фондом.

Система персоніфікованого обліку вимог кредиторів та активів (майна) неплатоспроможного банку, що передані спеціалізованій установі, повинна містити інформацію щодо кожного активу/зобов’язання, у тому числі його їх кількості вартості/ суми заборгованості, черговості задоволення. Облік активів та зобов’язань неплатоспроможного банку, що були передані спеціалізованій установі, здійснюється окремо по неплатоспроможним банкам.

3. Протягом ліквідаційної процедури уповноважена особа Фонду може передати спеціалізованій установі або активи, щодо який є ймовірність їх реалізації, та зобов’язання неплатоспроможного банку. Спеціалізована установа у строк, не більше трьох років, має вжити заходів для реалізації активів та розрахунку з кредиторами такого неплатоспроможного банку за рахунок переданих активів у порядку та черговості, встановленій статтею 52 цього Закону.

З дня передачі спеціалізованій установ активів, щодо яких є ймовірність їх реалізації, та зобов’язань неплатоспроможного банку уповноважена особа Фонду:

списує залишки активів неплатоспроможного банку та/або передає їх іншим організаціям у порядку здійснення благодійної діяльності;

складає ліквідаційний баланс банку та звіт і подає їх на затвердження виконавчій дирекції Фонду;

вживає заходів для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про припинення неплатоспроможного банку як юридичної особи.

4. Після закінчення строку, встановленого у частині третій цієї статті, спеціалізована установа списує передані їх активи та/бо передає їх іншим організаціям у порядку здійснення благодійної діяльності.

Вимоги кредиторів неплатоспроможного банку, що були передані спеціалізованій організації, не задоволені за недостатністю активів (майна) такого банку, вважаються погашеними.”;

43) у статті 55:

а) частину другу доповнити новим реченням такого змісту: “Національний банк України має у строк, не пізніше 10 днів, після отримання відповідної інформації від Фонду надати Фонду перелік заходів, яких планується вжити Національним банком України до банку, щодо якого виявлені ризики у результаті його діяльності.”;

б) частину третю після слова “отримання” доповнити словами “документів та”;

в) у частину четвертій слово “може” замінити словом “має”;

44) у статті 56:

а) частину першу після слова “влади” доповнити словами “документи та”;

б) у частині другій:

пункт 1 перед словом “надання” доповнити словами “внесення відомостей до Державного реєстру банків,”;

пункт 4 доповнити словами “та надає копії звітів інспекційних перевірок такого банку за останні 12 місяців”;

в) у частині четвертій:

після слова “надає” доповнити словами “документи та”;

слова “іншу інформацію, необхідну” замінити словами “інші документи та інформацію, необхідні”;

45) частину першу статті 57 доповнити новим пунктом 7 такого змісту:

“7) ризики, виявлені у діяльності банків.”;

46) у статті 58:

а) частину другу після слів “зобов’язаний виконати” доповнити словами “в повному обсязі (або частково в обсязі, наявному на рахунку такого банку)”;

б) у частині третій слово “недостатність” замінити словом “відсутність”;

47) останній абзац пункту 10 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” виключити.

4. У абзаці другому частини першої статті 1665 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР 1984, додаток до № 51, ст.1122) слова “п’ятдесяти до ста” замінити словами “двох тисяч до трьох тисяч”.

5. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113 із наступними змінами) доповнити новими пунктами 53-55 такого змісту:
“53) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – за дії пов’язані з утворенням перехідного банку,
54) приймаючий банк – за отримання активів і зобов’язань, внесення змін до державних реєстрів, послуги, що надаються державними органами у зв’язку з таким отриманням.
55) перехідний банк – за отриманням активів і зобов’язань, внесення змін до державних реєстрів, послуги, що надаються державними органами у зв’язку з таким отриманням.”.

6. Частину другу статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України  від
19  лютого  1993  року  №  15-93  “Про систему валютного
регулювання  і  валютного  контролю”  (Відомості  Верховної   Ради
України,  1993 р.,  N 17,  ст.  184;  1995 р., N 16, ст. 113) доповнити новим абзацом такого змісту:

“Неплатоспроможні комерційні банки, ліквідацію яких здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, мають право здійснювати валютні операції без ліцензії Національного банку України з дотриманням законодавства України про систему валютного регулювання і валютного контролю з метою здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.”.

7. У пункті 9 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”  (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 24, ст.207 з наступними змінами) слова “крім випадків,  пов’язаних  з виплатою коштів за вкладами вкладників за договорами,  строк  яких закінчився, та за договорами банківського рахунку  вкладників  у  межах  суми відшкодування, що гарантується Фондом; витрат, пов’язаних із забезпеченням операційної діяльності такого  банку;  виплати  заробітної  плати, авторської винагороди, відшкодування  шкоди,  заподіяної  життю  та  здоров’ю працівників банку” виключити.

8. Частину другу статті 3 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2004, №9, ст. 79) доповнити новим абзацом такого змісту:

“актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення неплатоспроможних банків з ринку.”.

9. Частину третю статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 33, ст. 471, № 35-36, ст. 491; 2012 р., № 12-13, ст. 81; із наступними змінами) доповнити новим абзацом такого змісту:

“товари, роботи і послуги, необхідні для виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб покладених на нього функцій та повноважень, визначених Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

10. У Законі України “Про обіг векселів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 24, ст.128):

1) статтю 3 доповнити новою частиною такого змісту:

Використання векселів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.;

2) частину першу статтю 4 після слів “банківських векселів” доповнити словами “фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”;

3) частину першу статті 41 замінити трьома частинами такого змісту:

“До фінансових векселів належать:

           фінансовий вексель Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
 фінансовий банківський вексель;
 фінансовий казначейський вексель.
    
Фінансовий вексель Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - цінний папір, що посвідчує безумовне зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя.
    
На фінансовий вексель Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поширюються вимоги цього Закону, встановлені для фінансового банківського векселю.”

11. У Законі України “Про цінні папери та фондовий
ринок” (Відомості Верховної  Ради  України,  2006  р.,
№ 31, ст. 268):

1)  абзац другий частини другої статті 2 після слів “юридична особа” доповнити словами “у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,”;

2) пункт 2 частини п’ятої статті 3 доповнити новим підпунктом «є» такого змісту:
    
 “є) облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.”;

3) після статті 81 доповнити новою статтею 82 такого змісту:

“Стаття 82. Облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

1. Облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можуть бути:
 
довгострокові - понад п'ять років;
середньострокові - від одного до п'яти років;
короткострокові - до одного року.

2. Облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Кошти, залучені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб від розміщення облігацій, використовуються виключно для фінансування напрямів, передбачених Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

3. Умови розміщення та погашення облігацій,  встановлюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства.

4. Порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням цих облігацій, встановлюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

5. Витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення, погашення облігацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виплату доходів здійснюються відповідно до умов розміщення облігацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду

6. Облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можуть бути іменними або на пред'явника. Облігацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можуть існувати виключно в бездокументарній формі.

7. Продаж облігацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється в національній валюті

8. Виплата доходів і погашення облігацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються грошима або облігаціями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інших видів за згодою сторін.

9. Вимоги до емітентів та суми облігацій, які має право розміщувати емітент, встановлені статтею 8 цього Закону, не поширюються на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.”.

12. Пункт 17 частини першої статті 7 Закону України Про страхування  (Відомості Верховної Ради України, 1996, № 18, ст. 78) викласти у такій редакції:

“17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;”.


ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. До приведення у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Банки, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом десяти років з дня набрання ним чинності, привести розмір статутного капіталу у відповідність з його вимогами.

4. Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у трьохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити нормативно-правові  акти, необхідні для реалізації цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
5. Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом  розробити поетапний  (рівними частинами протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність до вимог цього Закону.
6. Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
ініціювати внесення змін до законодавчих актів, з метою приведення у відповідність із цим Законом.


Голова Верховної Ради
України     О. ТУРЧИНОВ   

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51112


Номер, дата реєстрації: 4938 від 27.05.2014


2 комментария :

  1. надо бы возле ВРУ пообщаться во время нашей акции с авторами этого законопроекта

    ОтветитьУдалить
  2. Владимир Железняков29 мая 2014 г., 9:34

    В ВР, 28.05.2014г зарегистрирован проект Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упередження (мінімізації) негативного впливу на стабільність банківської системи за № 4938. Все стать которвми нас пугали в нём ОТСУТСТВУЮТ.
    Так-что у Морозова не очеь много аргументов говорить о акциях и. т.п.. Возможно они будут их продвигать во втором чтении, и не факт, что продвинут. А вообще в законе очень много полезных для нас изменений. Читайте, изучайте:

    ОтветитьУдалить