Позовна заява про повернення банківського вкладу та відшкодування втраченої вигоди

Позовна заява про повернення банківського вкладу та відшкодування втраченої вигоди

Між мною та відповідачем 23.05.2006 року було укладено договір банківського вкладу (депозиту), а 25.12.2008 року було укладено додаткову угоду про продовження строку внесення депозитного вкладу «Вигідний» в національній валюті на суму 25 000 грн. до 25.03.2009 року.

25.03.2009 р., 08.05.2009 р., 10.06.2009 р., 09.07.2009 р. я звертався до банку з метою повернення внесених коштів, однак відповідач свої зобов’язання не виконав, кошти не повернув.

Зі змісту відповідей відповідача від 17.06.2009 р. та 05.08.2009 р. вбачається, що постановою Національного банку України № 68 від 12 лютого 2009 року для відновлення фінансового стану та платоспроможності банку в КБ «БАНКНАЗВА» введено тимчасову адміністрацію та за відсутності кошти на кореспондентському рахунку, банк тимчасово не має можливості виплатити кошти вкладникам .

У відповідності до вимог ст. 8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Керуючись положеннями ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Встановленим фактам відповідають правовідносини, які регулюються ст.ст. 15, 16, 626, 629, 638, 1058, 1060, 1061, 1074 ЦК України, відповідно до яких договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на установлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту відсотки. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ухилення відповідача від повернення вкладу є незаконною та безпідставною, оскільки відповідно до вимог статті 1066 ЦК України банк використовує кошти клієнта, гарантуючи його право безперешкодного розпорядження. Він не має права встановлювати непередбачені договором чи законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Оскільки стороною договору банківського вкладу є фізична особа, то відповідач не міг відмовити у видачі вкладу. Закон (стаття 1074 ЦК України) не допускає обмежень прав клієнта щодо розпорядження такого вкладу. Такі обмеження можливі лише у випадках, передбачених законом і на підставі судового рішення. Такий закон станом на день подання позовної заяви відсутній. Отже, дії відповідача, направленні на ухилення від повернення мені вкладу є протиправними.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись чином, відповідно до умов договору.

Обґрунтування КБ «БАНКНАЗВА» викладені в листах відповідях, на мої заяви, щодо неможливості провести виплату коштів, з посиланням на постанову Правління Національного банку України «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» № 68 від 12 лютого 2009 р. про призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на один рік – з 13 лютого 2009 р. до 12.02.2010 р., вважаю безпідставним, оскільки мораторій не розповсюджувався на зобов’язання за договорами банківських вкладів( депозитів).

Оскільки кожна з сторін грошового зобов’язання повинна повернути другій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання цього правочину ( зобов’язання) необхідно стягнути з відповідача на мою користь неповернутий вклад в сумі 25 000 грн.

Відповідно до п.2 ст. 22 ЦК України позивач має право на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Із змісту оголошень в газетах «Комсомольська правда» вбачається, що інші банки пропонували внесення коштів на депозитні рахунки під 22% річних.

Таким чином, я мав би отримати доходи, якби одержав вчасно кошти та розмістив їх в іншому банку, що становить 2802,65 грн., з розрахунку 25000грн. х 22% : 365 дні х 186 дні ( період з 13 листопада по 01.03.2010 року).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищезазначеного та у відповідності із ст.ст. 22, 625, 633, 1058, 1074 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 118, 119 ЦПК України, -

ПРОШУ:

Стягнути з КБ «БанкНазва» на мою користь 25000 грн. банківського вкладу, втрачену вигоду 2802,65 грн., 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Стягнути з КБ «БанкНазва» на користь держави 278,03 грн. судового збору.

Додаток:

Дата Підпис

Все документы для загрузки на диске

Pozovna_zayava_pro_povernennya_depozuty.doc
В.docx
Генеральна прокуратура України_Общая.docx
До.docx
Инструкции по банку.doc