Скандал: Гонтарєву звинуватили в підробці документів, щоб очолити НБУ - невже в Україні і таке стерпить народ

В автобіографічних документах голови Нацбанку знайшли багато невідповідностей.

Валерія Гонтарєва не мала права претендувати на посаду голови Національного банку України. Про це свідчать документи, подані нею до Верховної Ради напередодні призначення. Копії документів, що потрапили в розпорядження журналіста Олексія Комахи, дозволяють стверджувати, що глава НБУ має шанси бути притягнутою до відповідальності – за підробку документів. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на укрЗМІ.



Згідно ст. 18 закону “Про НБУ”, на посаду голови НБУ може претендувати громадянин України, який має, зокрема, досвід роботи на керівних посадах в банках не менше 10 років, або досвід роботи на керівних посадах у профільних держорганах або в міжнародних фінансових організаціях.
Валерія Гонтарєва до приходу в НБУ мала досвід роботи на керівних посадах тільки в комерційних банках. Але й цього досвіду у претендентки було недостатньо, щоб очолити НБУ. Схоже, що в цьому випадку Гонтарєвій довелося дещо спотворити свої анкетні дані.
Верховна Рада 19 червня 2014 року затвердила Валерію Гонтарєву на посаді глави НБУ. 17 червня Гонтарєва власноруч написала автобіографію і подала її в профільний комітет парламенту. В автобіографії майбутня глава НБУ повідомляє наступне: “З 1996 року я обіймала керівні посади у відомих комерційних банках з іноземним капіталом в Україні”.
Пропускаючи таку дрібницю, як граматичні помилки (в оригіналі замість слова “капіталом” написано чи то “капіталів”, чи то “капітанів”), відзначимо, що керівні посади в банках Гонтарєва почала займати тільки в 1998 році.

Згідно ст. 42 закону “Про банки і банківську діяльність”, керівниками банку вважаються “голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку”. Це вичерпний перелік.
Згідно трудової книжки БТ-1 № 5626468, Валерія Гонтарєва з 19 серпня 1996 року по 1 січня 1998 була керівником відділу управління ресурсами банку “Societe Generale Україна”. А, відповідно до закону, ця посада не є керівною.
Тільки з початку 1998 року Валерія Гонтарєва, у зв’язку зі зміною структури банку “Societe Generale”, була переведена на посаду директора, керівника департаменту управління ресурсами і введена до складу правління банку “Societe Generale України” (наказ №119 від 04.01.1998 р ). Звільнена з цієї посади 29.12.2000 р (наказ №322 від 18.12.2000 р).
Після цього Гонтарєва перейшла на роботу в “ING Bank Ukraine”. Але і в цьому банку вона не весь час займала керівні посади. З 2 січня 2001 року вона була зарахована на посаду начальника управління ресурсів цього банку (наказ №210-п від 21.12.2000 р).
І тільки з 15 березня 2001 призначена на посаду заступника голови правління “ING Bank Ukraine” (наказ №14 від 15.03.2001 р). Покинула цей банк Гонтарєва 30 листопада 2007.
Ці важливі “нюанси” Гонтарєва приховала, заповнюючи Додаток №1 до особистої картки №П-2 ДС (заповнюється держслужбовцями власноруч). У цьому документі, який також був поданий до парламенту, претендентка на місце голови НБУ зазначила, що була членом правління “Societe Generale” з серпня 1996 року по грудень 2000 року, а з січня 2001 року по листопад 2007 року, нібито значилася першим (! ) заступником голови правління “ING Bank Ukraine”.
Але, згідно своєї трудової книжки, Гонтарєва була призначена першим заступником голови правління “ING Bank Ukraine” 31 травня 2007 року (наказ №200 від 31.05.2007 р). І пропрацювала вона на цій посаді лише півроку.

Прес-служба НБУ на запит журналіста відповіла, що Валерія Гонтарєва працювала на керівних посадах всього в двох банках:
– “Societe Generale Україна” – з 19.08.1996 р по 29.12.2000 р .;
– “ING Bank Ukraine” – з 02.01.2001 р по 30.11.2007 р
“Всього загальний стаж на керівних посадах у банках становить 11 років 3 місяці і 10 днів”, – резюмується у відповіді НБУ.

Але це, м’яко кажучи, неправда. Якщо відмінусувати від зазначеного стажу час, проведений Гонтарєвою на першій посаді в банку “Societe Generale” і посаді в “ING Bank Ukraine”, її досвід керівної роботи в банках виявиться меншим 10 років.

У поданих до парламенту документах Гонтарєва не згадує і той факт, що вона була головою наглядової ради банку “Авангард” з 28 вересня 2013 по 17 червня 2014 року.

“Оскільки Гонтарєва В. А. не мала трудових відносин, у т. ч., і за сумісництвом, з банком” Авангард “, інформація про очолювання нею наглядової ради банку” Авангард “не є обов’язковою для вказівки в додатку № 1 до особової картки № П-2 ДС та автобіографії “, – вважає прес-служба НБУ.

Але це цілком могло бути зазначено в автобіографії, зміст якої жорстко не регламентований інструкцією. Тим не менш, прес-служба НБУ не згадує цей банк в плані наявності досвіду роботи Валерії Гонтарєвої на керівних посадах у банках.

Таким чином, Гонтарєва до призначення головою НБУ мала загальний стаж роботи на керівних посадах в банках всього 9 років і 8,5 місяців. Для того, щоб претендувати на посаду голови НБУ, їй не вистачало всього декількох місяців.

Чому депутати проголосували за неї, і чому невідповідності в документах не виявила спецперевірка – нескладно здогадатися. Парламент схвалив призначення Гонтарєвої без обговорення. Не секрет, що Валерію Гонтарєву проштовхував Президент Петро Порошенко.
Але і це далеко не всі “фокуси” з боку Гонтарєвої в роботі з документами. Наприклад, в автобіографії, поданій до парламенту, вона стверджує наступне: “У 1994 році я почала свою банківську кар’єру з посади економіста другої категорії на Українській міжбанківській валютній біржі”. Але УМВБ ніколи не була банківською установою.
Крім того, у Додатку №1 до особової картки № П-2ДС Гонтарєва вказує, що з березня 1994 року по 16 липня 1996 вона, нібито, була головним економістом все тієї ж УМВБ. Насправді, з березня 1994 року по 11 липня 1994 Гонтарєва трудилася на УМВБ на посаді економіста другої категорії РФЦ (розрахунково-фінансовий центр).
З 11 липня 1994 вона була переведена на посаду економіста першої категорії РФЦ біржі (наказ №116 від 11.07.1994 р). 1 листопада 1994 її підвищили до посади провідного економіста відділу розрахунків у ВКВ розрахунково-фінансового центру УМВБ (наказ № 195 від 28.11.1994 р).
І тільки з другого жовтня 1995 Гонтареву перевели на посаду головного економіста (наказ №121 від 02.10.1995 р) – і не головного економіста УМВБ, як пише Гонтарева у своїй особистій картці, а головного економіста “сектора рахунків в іноземних валютах, відділу кореспондентських рахунків і розрахунків в іноземних валютах РФЦ “УМВБ. Тобто, вона була “головною по економіці” в одному з підрозділів біржі.
Тривало це недовго. 16 серпня 1996 Гонтарєва звільнилася з УМВБ за власним бажанням (наказ №103 від 16.08.1995 року – саме така дата значиться в трудовій книжці Гонтарєвої, ймовірно, це помилка, допущена відділом кадрів УМВБ, а наказ був підписаний у 1996 році).
Так чи інакше, головним економістом одного із структурних підрозділів УМВБ Гонтарєва пропрацювала менше року, але точно не два з половиною роки, як це власною рукою вона написала в особистій картці при оформленні на держслужбу. На цьому плутанина з датами і посадами не закінчується.
“Я працювала заступником голови правління банку” Societe Generale “, а потім першим заступником і виконуючим обов’язки голови правління в банку” ING Bank Ukraine “, – повідомляє Гонтарєва у своїй автобіографії від 17 червня 2014 року.
Гонтарева ніколи не працювала заступником голови правління банку “Societe Generale”. Згідно трудової книжки, вона входила до складу правління цього банку. Першим заступником голови “ING Bank Ukraine” Гонтарєва, як вже зазначили, стала тільки в 2007 році – через 6,5 років з моменту звільнення з “Societe Generale”.
Як стверджує Гонтарєва у Додатку №1 до особистої картки №П-2ДС, з 3 грудня 2007 року до “цього моменту” (картка заповнювалася 18 червня 2014, напередодні її призначення в НБУ) вона, нібито, була головою ради директорів, керуючим директором ТОВ “КУА” Інвестиційний Капітал Україна “.
І тут не обійшлося без образливих “друкарських помилок”. Згідно трудової книжки, з 3 грудня 2007 Гонтарєва прийнята на посаду голови інвестиційної ради директорів все тієї ж КУА (наказ №14-к від 03.12.2007 г). А це, як кажуть в Одесі – дві великі різниці – “голова ради директорів” і “голова інвестиційної ради директорів”.
Перша, незаслужено приписана Гонтарєвою самій собі посада, звучить солідніше. Але навіщо – незрозуміло. Досвід навіть на керівній посаді в КУА не зараховується при призначенні главою НБУ.
Крім того, Гонтарєва була переведена на посаду керуючого директора все тієї ж КУА “Інвестиційний Капітал Україна” лише 27 березня 2014 (наказ №5 / 01 від 27.03.2014 року).
Таким чином, на цій посаді вона пропрацювала менше трьох місяців, а не шість з гаком років, як вона це написала власною рукою в особистій картці держслужбовця.
Найцікавіше, що прес-служба НБУ стверджує, що документи, подані в Раду і ті, що зберігаються у відділі кадрів регулятора, відрізняються. “Спрямовані вами документи (автобіографія і додаток 1 до особистій картці №П-2ДС, – авт.), не відповідають документам, які знаходяться в особовій справі в НБУ, тому ми не можемо їх коментувати”, – відповіли в Нацбанку.
Але там не стали заперечувати, що вони заповнені рукою Валерії Гонтарєвою і були подані до парламенту перед її призначенням на посаду голови Нацбанку. Комітет ВР з питань фінансової політики та банківської діяльностіпоки що ніяких пояснень з цього приводу не надав.
Цікаво, що ст. 18 закону “Про Нацбанк” передбачає відставку глави НБУ у випадку “встановлення факту подачі недостовірної інформації при призначенні на посаду голови Нацбанку”. Для цього Президент повинен внести відповідне подання до ВР, а депутати – підтримати його більшістю голосів.