Звернення асоціацій фінансового ринку

2 комментария
Президенту України,

Голові Верховної Ради України,

Прем’єр-міністру України,

Учасники фінансового ринку України закликають керівництво Держави втрутитися у ситуацію, що склалась в банківській системі, підриває основи економічної безпеки України та веде до росту соціальної напруги у суспільстві.

Звертаємо увагу Президента та Парламенту на необхідність термінового формування Ради НБУ, оскільки відсутність даного органу позбавляє контролю за проведенням грошово-кредитної політики країни та аналізу наслідків її впливу на соціально-економічний розвиток нашої держави. Така ситуація загрожує масштабними проблемами в економіці України.

Банківський ринок перебуває у стані тривалого потрясіння і не має чітких орієнтирів для подальшого розвитку. Політика «реформування» банківської системи України упродовж останніх років руйнує національну економіку, адже веде до значної втрати обігових коштів бізнесом, зменшення кредитної підтримки економіки, банкрутств підприємств, які втратили кошти в банках, росту безробіття та зниження реальних доходів і заощаджень громадян.

Очищення банківської системи із початкового етапу реформування перетворилося на нескінченний процес, що позбавляє можливості планувати та розвивати бізнес в Україні, будувати надійне підґрунтя для підвищення інвестиційної привабливості країни та поступового економічного відродження.



У 2014-2016 рр. визнано неплатоспроможними та ліквідовано 77 фінустанов або понад 40% діючих на 01.01.2014 банків. В результаті, українська банківська система втратила 435 млрд. грн. активів, що складає приблизно 22% ВВП. Так зване «очищення банківської системи» перетворилось у її руйнацію, яка тепер блокує відновлення економіки, наповнення держбюджету, зростання бізнесу та добробуту громадян. Вважаємо, що ефективність реформування та регулювання банківської системи України не може оцінюватись кількістю ліквідованих банків.


Наші експерти провели попередню оцінку втрат національної економіки та з'ясували наявність ознак фінансової кризи, тому що:
1. Підприємства реального сектору економіки втратили у банках, визнаних неплатоспроможними, обігових коштів близько 82 млрд. грн. (або чверть усіх коштів бізнесу, розміщених на рахунках в банках на 01.01.2016). Враховуючи, що на ліквідацію банки потрапляють з мінімумом ліквідних активів (в середньому 20%, за даними Фонду гарантування вкладів), повернення коштів бізнесу за рахунок продажу майна таких банків видається малоймовірним. Таким чином, відбувається не лише зменшення кредитної підтримки економіки з боку банківського сектора, а й втрата підприємствами обігових коштів, що веде до закриття бізнесу, зірваним контрактам, у т.ч. закордонним, штрафам та санкціям до українських виробників тощо.

2. Страхові компанії та учасники ринку кредитної кооперації втратили близько 2 млрд. грн. ліквідних коштів, якими мали забезпечувати виплати застрахованим і постраждалим особам, а також вкладникам кредитних спілок. Ці кошти не повернулися до грошового обігу та зменшили ВВП України. Прогнозуємо, якщо банківська криза буде перенесена у 2016 році на страховий ринок, десятки і сотні тисяч страхувальників не зможуть отримати свої виплати вже цього року.

3. Інвестиційні фонди та недержавні пенсійні фонди втратили близько 1 млрд. грн. ліквідних коштів. Велика частина майбутніх пенсіонерів втратить частину своєї недержавної пенсії, а репутація вітчизняних НПФ буде остаточно зруйнована.

4. Бюджети різних рівнів втратили приблизно 25 млрд. грн. (без урахування коштів, витрачених на докапіталізацію державних банків за 2014-2016 рр.).

5. Обсяги кредитування за період із 01.01.2014 по 01.04.2016 зменшились:

- у національній валюті із 523 млрд. грн. до 337 млрд. грн. (на 35,56%);

- у іноземній валюті приблизно із 34 млрд. $ до 15 млрд. $ (на 55,88%).

Загалом економіка України втратила 35-56% кредитної підтримки банківського сектору, а частина зібраних з населення та бізнесу коштів обслуговує надлишкову ліквідність банків, яка нерівномірно розподілена між банками і не йде на кредитування та стимулювання розвитку економіки. Що дає несприятливі прогнози економічного зростання на 2016-2017 рр.

Стимулювання Нацбанком попиту банків на ОВДП та депозитні сертифікати переорієнтовує існуючий ресурсний потенціал банківської системи на фінансування державних боргів замість відновлення кредитування суб‘єктів економіки. Так, сукупний портфель цінних паперів у портфелі банків з 2014 р. до 01.05.2016 збільшився на 26% (або на 44 млрд. грн.), тоді як обсяг виданих банками гривневих кредитів за це й же період скоротився майже на 36 % (або на 186 млрд. грн.).

Одночасно НБУ посилює тиск на банки щодо дотримання економічних нормативів та змушує їх за безцінь продавати проблемні активи, не зважаючи на відсутність умов належного управління цими активами.

Впроваджено згубну практику продажу самим позичальникам прав вимоги за кредитами із значним дисконтом, що порушує законні права вкладників та знижує фінансову дисципліну позичальників, стимулюючи їх не повертати борги. Також не запроваджено механізм оперативної передачі в управління заборгованості проблемних банків із залученням професійних кредиторів. За таких умов відродити кредитування в країні неможливо.

Таким чином, це підтверджує системність банківської кризи, коли якість банківських активів продовжує погіршуватись через падіння економіки, а економіка не відновлюється через брак кредитної підтримки.

До такого стану справ призвела серія непрозорих, непрогнозованих та безвідповідальних дій НБУ у галузі коригування макроекономічних ризиків та банківського нагляду. Незважаючи на заяви НБУ про завершення етапу «очищення» банківської системи, виведення банків з ринку не зупиняється.

Вже є приклади ліквідації платоспроможних банків з понаднормовою ліквідністю, які своєчасно виконували зобов’язання перед клієнтами. Також є випадки, коли за 2 тижні до визнання Нацбанком банку неплатоспроможним, регулятор за підсумками перевірки складає акт про відсутність проблем у банку і визнає його роботу задовільною. Викликає питання якість банківського нагляду та роботи кураторів НБУ, коли до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб потрапляють банки, з яких було виведено значну частину активів, і з яких проблематично повернути навіть надане регулятором рефінансування.

Банківський сектор України втрачає свою інвестиційну привабливість, на що вказують факти самоліквідації банків та неможливість знайти покупця навіть для банку за участю державного капіталу (ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку»). Натомість, Нацбанк збільшив адміністративний тиск на банки та надмірним регулюванням ускладнив процес входження нових інвесторів до банківського сектору, а також відмовляє потенційним інвесторам, які ще зголошуються завести реальні кошти в українську банківську систему.

Дії НБУ фактично призвели до збільшення втручання держави у роботу банківського сектору. Понад 40% банківської системи (не враховуючи платоспроможні держбанки) передано під керівництво держчиновників (ФГВФО). А оскільки за рівнем корупції Україна залишається серед світових лідерів, збільшення ролі держави несе в собі корупційні ризики та ризики втрат від неефективного управління.

Руйнівна практика знищення національної банківської системи створює суттєве навантаження на Державний бюджет країни, оскільки через дефіцит коштів Фонду гарантування вкладів відповідні ризики перекладаються на платників податків, оскільки виплати Фонду фінансує Міністерство фінансів. Так, на рахунках банків, що були визнані неплатоспроможними, перебувало понад 128 млрд. грн. коштів фізичних осіб (на 01.01.2016). Сукупні виплати фізособам-вкладникам банків, визнаних регулятором неплатоспроможними, перевищили 63 млрд. грн., із яких 78% (майже 50 млрд. грн.) профінансовано за рахунок емісійних коштів Держбюджету і лише п‘яту частину (13,5 млрд. грн.) було сплачено за рахунок коштів ФГВФО.

Таким чином, витрати на компенсацію вкладникам неплатоспроможних банків коштуватимуть державі стільки, скільки Уряд очікує отримати від сплати бізнесом податку на прибуток у поточному році (Закон «Про Державний бюджет України на 2016 рік»).

Зазначене вище свідчить, що фактично бізнес розплатиться за неефективну, непрофесійну регуляторну політику, а держава втратить значні кошти, які можна було б спрямувати на збільшення фінансування освіти, охорони здоров’я або інших галузей, важливих для громадян нашої країни.

Вимагаємо від керівництва Держави:

1. Прем'єр-міністра України – провести нараду із керівниками асоціацій фінансового ринку (підписантів цього звернення) на предмет об'єднання зусиль щодо відновлення зростання економіки та ефективного втручання економічного блоку Уряду у формування стійкої макроекономічної стабілізації.

2. Верховної Ради України:

2.1. Заслухати членів Правління Національного банку України щодо поточної ситуації у банківській системі та роз'яснення щодо переліку заходів, що вживаються із метою зупинки хвилі банкрутства банків.

2.2. Створити парламентську тимчасову слідчу комісію із питань розслідування діяльності Правління НБУ та експертної оцінки фахових дій керівництва НБУ у 2014-2016 рр.

3. Президента України – запропонувати своїх кандидатів до Ради НБУ, а ВРУ скоріше розглянути питання щодо формування нового складу Ради НБУ.

Закликаємо всіх професійних учасників фінринку приєднатися до підписання даного звернення з метою припинення руйнації фінансової системи, відновлення умов кредитування, відродження економіки України та підвищення добробуту громадян нашої держави.

Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз»

Асоціація українських банків

Українська національна іпотечна асоціація

Ліга Страхових Організацій України

Асоціація «Страховий Бізнес»

Національна асоціація кредитних спілок України

Всеукраїнська асоціація кредитних спілок

Українська асоціація інвестиційного бізнесу

Національна Асоціація Недержавних пенсійних фондів України та Адміністраторів НПФ

Агентство по рефінансуванню житлових кредитів

Асоціація юристів фондового ринку

Всеукраїнська асоціація фахівців оцінки

Агентство з розвитку вексельного ринку

http://kbs.org.ua/index.php?get=14&id=8607

2 комментария :

  1. всё хорошо и правильно сказано-вот только кому.Это всё равно что волку сказать не ешь козлёночка

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Верно, все именно так и есть. Но есть и позитив-- осознание дремучего византийства власти и кончина мифа о движении в Европу. Очень дорогой опыт ? Безусловно. Но если вместо
      "соображалки" у большинства работает только "хотелка", другого результата просто быть не может.

      Еще задолго до падения страны в никуда никто не услышал ни Валерия Мунтияна изнутри, ни президента еврокомиссии Романо Проди извне о том, что Украине нет места в расширенном ЕС. Эта комедия началась еще при Кучме, но последний акт доигран только сейчас. Чтобы быть Европой, надо 500 лет стричь газоны.

      Часто задаю себе задаю себе вопрос--" мы что живем во времена средневековья и у людей нет доступа к интернету" !?

      Удалить