Опубликован полный текст решения Большой Палаты Верховного Суда от 18 сентября по делу 921/107/15-г/16, от которого зависела возможность взыскания всего заложенного имущества (всех АЗС в ипотеке) по кредитам WOG

2 комментария
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. За приписами статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599 - 601, 604 - 609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення.

8.2. Також відповідно до статті 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (надалі - Закону про іпотеку), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

8.3. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону про іпотеку).

8.4. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (стаття 17 Закону про іпотеку).

8.5. Відповідне регулювання наведено також у статті 593 ЦК України.

8.6. Отже, наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

8.7. Згідно із частиною першою статті 7 Закону про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

8.8. Відповідно до статті 33 Закону про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

8.9. Як вже вказано вище, суди попередніх інстанцій з'ясували, що позивач набув право вимоги до боржників (ТОВ «ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР» та МПП «ВК ІМПЕКС») за укладеними з ними кредитними договорами та реалізував це право вимоги, звернувшись до суду; за доводами позивача ухвалені рішення про стягнення на його користь заборгованості з боржників не виконані.

8.10. Неправильно застосувавши положення статті 33 Закону про іпотеку, суди не врахували, що позивач звернувся до суду у цій справі не з вимогою про стягнення з відповідача цієї ж суми заборгованості, а саме для звернення стягнення на предмет іпотеки у межах забезпечення відповідачем виконання основного зобов'язання, для чого є необхідним судове рішення.

8.11. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

8.12. Питання ж щодо виконання виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли такий обов'язок боржника за таким виконавчим документом відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням (через виконання боржником, іншою особою тощо) підлягають вирішенню в порядку, передбаченому частиною другою статті 328 ГПК України.

8.13. З огляду на відсутність доказів виконання боржниками зобов'язань за кредитними договорами, наявність судових рішень про стягнення заборгованості, розстрочених у зв'язку з неможливістю їх негайного виконання, висновок господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки є неправильним та таким, зроблений без урахування фактичних обставин справи та положень чинного законодавства.

8.14. Отже, суди не виконали викладених у постанові суду касаційної інстанції вказівок щодо встановлення обставин справи, істотних для правильного вирішення цього спору, про обсяг виконаних боржником та поручителем обов'язків перед кредитором у межах виконання наведених вище судових рішень та дійсного обсягу відповідальності іпотекодавця відповідно до положень законодавства.

8.15. Враховуючи викладене, судові рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на приписи частини другої статті 310 ГПК України. Серед іншого, судам слід належним чином дослідити доводи та заперечення сторін, повно з'ясувати обставини, що входять до предмету дослідження у цій справі, та вирішити спір відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.


http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77720890

2 комментария :

  1. https://www.facebook.com/fg.gov.ua/posts/1875993632518581?__tn__=K-R

    ОтветитьУдалить
  2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
    2 ч. ·
    👨‍⚖️ 18 вересня 2018 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу, рішення у якій має без перебільшення доленосне значення для кредиторів четвертої черги ПАТ «Банк Форум» та формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Мова йде про стягнення заборгованості з однієї із фірм групи компаній «Континіум» за рахунок предмету забезпечення в рахунок погашення заборгованості за видані банком кредити. 12 листопада 2018 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 921/107/15-г/16 від 18 вересня 2018 року, якою касаційну скаргу ПАТ «Банк Форум» задоволено частково. Скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції і передано справу на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

    Як відомо, рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог банку було відмовлено. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало те, що в 2015 році були винесені судові рішення у справах № 918/1930/14 та № 918/1959/14 про стягнення заборгованості з ТОВ «Золотий Екватор» та МПП «ВК Імпекс» на суму більше 42 800 000,00 доларів США. При цьому господарським судом було встановлено розстрочку виконання вказаних судових рішень до 2021 та 2022 року відповідно, тобто, на строки, які значно перевищують терміни ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Форум» (максимально можливий термін до 15 червня 2019 року). Своєчасна сплата позичальниками чергових платежів, згідно затвердженого судом графіку розстрочки, сприймалась судами першої та апеляційної інстанції в межах справи № 921/107/15-г/16 як належне виконання умов кредитних договорів, а не спосіб виконання боржниками рішень судів в межах справ № 918/1959/14 та № 918/1930/14.

    Натомість Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

    1️⃣️Наявність судового рішення про стягнення заборгованості з боржника, яке ним виконується на підставі ухвали про розстрочку, не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

    2️⃣Не є подвійним стягненням заборгованості звернення кредитора до майнового поручителя у випадку наявності порушення основного зобов’язання боржником та відсутністю доказів з приводу повного виконання або припинення такого правочину.

    ️️3️⃣Наявність судового рішення про задоволення вимоги банку до боржника, яким передбачене відстрочення або розстрочення виконання, не є перешкодою для здійснення продажу такої вимоги на виконання статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

    Фонд сподівається, що зазначене судове рішення відновить справедливість у цій справі та дасть вагоме підґрунтя для задоволення позовних вимог ПАТ «Банк Форум» у межах інших справ про стягнення заборгованості з решти позичальників, майнових та фінансових поручителів групи компаній «Континіум» за надані банком кредити.

    Варто наголосити, що кошти, отримані в рахунок погашення заборгованості за надані ТОВ «Золотий Екватор» та МПП «ВК Імпекс» кредити, будуть спрямовані на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Банк Форум» на виконання ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 25 червня 2018 року розпочато часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги ПАТ «Банк Форум».

    #банкфорум
    https://www.facebook.com/fg.gov.ua/posts/1875993632518581?__tn__=K-R

    ОтветитьУдалить